Рік виробництва 2022
Країна США
Жанр трилер, комедія
Режисер Марк Майлод
Сценарій Сет Рейсс, Вілл Трейсі
Продюсер Вілл Феррелл, Дженна Гоу, Бетсі Кох, …
Бюджет $35 000 000
Збори в США $38 501 125
Збори у світі + $41 127 075 = $79 628 200
Ще у 2022 році, я подивився цей фільм. І саме цікаве, що цей фільм став одним із моїх улюблених. Фільм “Меню” одразу занурив мене у свою особливу, дещо моторошну атмосферу. Вже з перших сцен, де ми знайомимося з головними героями, Тайлером та Марго, на поромі, що прямує до острова, відчувається підкреслена таємничість та відстороненість. Тайлер, зіграний Ніколасом Холтом, – типовий “фуді”, закоханий в світ високої кухні і готовий на все, щоб доторкнутися до нього. Марго, в виконанні Ані Тейлор-Джой, навпаки, скептично налаштована і відчуває фальш цього “елітного” світу. Контраст між їхніми світоглядами відразу дає зрозуміти, що ми маємо справу з різними ставленням до “високої кухні”. Ця сцена також знайомить нас з іншими гостями ресторану – з пихатим і впливовим критиком Ліліан Блум, зіграною Джанет МакТір, з трохи забутим актором з его розміром з Голлівуд, з багатіями, які звикли купувати все, навіть емоції. Кожен з них є своєрідним символом певної соціальної групи і має свої скелети в шафі.
Прибуття на острів та екскурсія ще більше підсилили в мені відчуття ізольованості та нереальності подій. Шеф-кухар Словік, в ролі якого блискуче проявив себе Рейф Файнс, зустрічає гостей з холодною ввічливістю, а його слова та дії сповнені прихованого змісту. Він – харизматичний лідер, талантовитий кухар, але водночас жорстокий і цинічний маніпулятор. Вже на цьому етапі з’являються перші тривожні дзвіночки, які натякають на те, що цей вечір буде незвичайним.
Подача страв в ресторані “Готорн” – це не просто їжа, а своєрідний перформанс, який несе в собі певний меседж. Шеф-кухар Словік використовує їжу як інструмент для вираження своїх ідей та емоцій, для маніпуляції гостями. Назви страв, їх інгредієнти, спосіб подачі – все це має символічне значення і допомагає розкрити задум авторів фільму. Наприклад, страва “Хліб без хліба” символізує порожнечу і втрату сенсу, а “Taco” – нагадування про минуле Словіка і його втрачену пристрасть.
Поступово напруга в ресторані наростає. Шеф-кухар все більше контролює ситуацію, а гості починають розуміти, що вони потрапили в пастку. Кульмінацією конфлікту стає сцена, де Словік розкриває свої справжні наміри – він планує вбити всіх присутніх, включаючи себе. Його діяння – це своєрідний крик душі, спроба знайти вихід із екзистенційної кризи, в яку він потрапив через втрату сенсу життя та професії.
Фінал фільму є одночасно шокуючим і неоднозначним. Марго, яка єдина не вписується в концепцію Словіка, змушує його згадати про просту радість від їжі, замовивши чізбургер. Цей жест повертає його в минуле, до часу, коли він ще горів своєю справою. Словік відпускає Марго, а сам здійснює свій фатальний план. Фінал залишає простір для інтерпретацій і змушує задуматися над тим, хто ж насправді є жертвою в цій історії.
“Меню” – це багатошарова стрічка, яка вразила мене своєю оригінальністю, напруженою атмосферою та чорним гумором. Фільм змушує задуматися про цінності та пріоритети в житті, про взаємини між творцем і споживачем, про справжню пристрасть та її втрату. Він точно не для тих, хто шукає легкого перегляду, але цінителям психологічних трилерів і любителям нестандартних сюжетів він припаде до смаку.
Обговорити цю і іншу теми можна у нашому чаті – https://t.me/technozonuachat
